КЗ "БУРДІВСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ РОЗДІЛЬНЯНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ"

 




Сторінка психолога

Пам'ятка для батьків

Як допомогти дитині успішно адаптуватися?

  Допомагайте школяру у навчанні, домагайтеся, щоб він досконально зрозумів навіть найдрібніші деталі виконання важкого завдання. Хай навіть дитина виконає одне-два  подібних завдання і детально пояснить, що та як вона робить.


 Розвивайте увагу, мислення та пам’ять дитини, грайте з нею в ігри на розвиток спостережливості (у розвідників, мисливців, індійців на полюванні тощо), вирішуйте посильні головоломки, розв’язуйте кросворди, шаради. Робіть усе це якомога частіше.


 Розвивайте волю дитини, привчайте її до режиму дня, емоційно забарвлюйте її навчальну діяльність, але не перестарайтеся, інакше може виникнути так зване «емоційне стомлення»: дитина може стати капризною, роздратованою, плаксивою.

Використовуйте гумор, але не сарказм та насмішки! Терпіть дитячі жарти, якими б безглуздими вони не були, використовуйте гумор з метою розрядки та привернення дитини на свій бік.

 Дуже важливо у навчальних та у всіх інших заняттях допомогти школяреві виробити об’єктивні критерії власної успішності та неуспішності; з допомогою дорослих слід розвинути у нього прагнення вдосконалювати свої здібності.

Почніть з вироблення звички добре виконувати домашні завдання.
 

Вступ до школи – переломний момент у житті дитини

Інтелектуальній готовностіщо передбачає володіння навичками взаємодії з дорослими, однолітками, а саме: знання моральних норм та правил поведінки (вміння слухати, не перебиваючи, вміння вибачати і вибачатися, співчувати, враховувати настрій та бажання інших людей тощо).

Похожее изображение                                              Похожее изображение

Сучасні дослідники встановили, що у школі дитина проводить  70% свого активного життя протягом 12 років, але доведено,  що лише 40% негативних впливів на психічне здоров’я дитини пов’язані зі школою.виховувати дитину, щоб вона, дайте їй зрозуміти, що ви любитимете її завжди, за будь яких обставин.

  1. робити не лише те, що подобається, а й те, що необхідно зробити (довільність поведінки);
  2. свідомо підкорятися загальним правилам та вимогам;
  3. Мотиваційній готовності,позитивно ставиться до шкільних занять, загальноприйнятих норм дисципліни;
  4. формуйте позитивне ставлення до школи;
  5. не перенавантажуйте дитину надмірними заняттями, чергуйте їх з грою;
  6. частіше хваліть, а не докоряйте;
  7. любіть дитину безумовною любов’ю, приймайте її такою, якою вона є.
  8. Приймайте дитину такою, якою вона є,Оцінюйте не саму дитину, а її вчинок.
  9. Ніколи не погрожуйте дитині,інакше дитина навчиться пристосовуватись і обманювати.
  10. Чітко встановіть права та обов’язки дитини у сім’їчи неправоту, попросити у неї вибачення. Покажіть їй, що ідеальних людей не існує і ви теж можете помилятися.
  11. Створюйте атмосферу життєрадісності у родині, щоб дитина росла у психологічному комфорті. Це допоможе їй будувати здорові стосунки.
  12. Якомога частіше у словах, діях виявляйте повагу до своєї дитини, не принижуйте її гідності брутальними словами. Не глузуйте з її незграбності та невмілості, бо це може спричинити тяжке емоційне переживання, усамітнення.
  13. Передавайте свій накопичений досвід, розповідаючи про людські взаємини. Це допоможе дитині зрозуміти, як правильно спілкуватися з ровесниками, дорослими, уникати конфліктних ситуацій та залагоджувати їх, якщо вже таке трапилось.

Універсальні рецепти для успішнішої тактики виконання тестування.

Зосередьтеся!

Після виконання попередньої частини тестування (заповнення бланків), коли ви з'ясували всі незрозумілі для себе моменти, спробуйте сконцентруватися і забути про людей довкола. Для вас мають існувати лише текст завдань і годинник, що регламентує час тесту. Кваптеся без поспіху! Жорсткі рамки часу не мають впливати на якість ваших відповідей. Перед тим, як вписати відповідь, перечитайте запитання двічі і переконайтеся, що ви правильно зрозуміли його суть.

Почніть із легких завдань!

Почніть відповідати на ті запитання, в яких ви не сумніваєтеся, не зупиняйтеся на тих, які можуть викликати довгі роздуми. Тоді ви заспокоїтеся, думки стануть яснішими і чіткішими, увійдете до робочого ритму. Ви ніби звільнитеся від нервозності, і вся ваша енергія потім спрямується на складніші запитання.

Пропускайте!

Треба навчитися пропускати складні або незрозумілі завдання, Пам'ятайте: у тексті завжди знайдуться такі запитання, з якими ви неодмінно впораєтеся. Просто безглуздо недобрати балів лише тому, що ви не дійшли до «своїх» завдань, а застрягли на тих, які викликають ускладнення.

Читайте завдання до кінця! Не прагніть зрозуміти умови завдання «за першими словами» і добудувати кінцівку у власній уяві. Це певний спосіб припуститися прикрих помилок у найлегших запитаннях.

Думайте лише про поточне завдання!

Коли ви бачите нове завдання, забудьте все, що було в попередньому. Зазвичай завдання в тестах не пов'язані одне з одним, тому знання, які ви застосували в одному, як правило, не допомагають, а лише заважають концентруватися і правильно вирішити наступне. Ця порада дає й інший безцінний психологічний ефект — забудьте про невдачу в минулому завданні (якщо воно виявилося заважким). Думайте лише про те, що кожне нове завдання — це шанс набрати бали.

Виключайте!

Багато завдань можна швидше вирішити, якщо не шукати одразу правильний варіант відповіді, а послідовно виключати ті, які явно не підходять. Метод виключення дозволяє сконцентрувати увагу на одному-двох варіантах, а не на всіх п'яти-семи (що набагато важче).

Заплануйте два кола!

Розрахуйте час так, щоб за дві третини всього відведеного часу пройтися по всіх легких завданнях («перше коло»). Тоді ви встигнете набрати максимум балів на легких завданнях, а потім спокійно повернетеся і подумаєте над складнішими, які спочатку довелося пропустити («друге коло»).

Перевірте!

Залиште час для перевірки своєї роботи, принаймні, аби встигнути переглянути і помітити явні помилки.

 

Вгадуйте!

Якщо ви не впевнені у виборі відповіді, але інтуїтивно можете віддати перевагу якійсь одній, то інтуїції слід довіряти! При цьому вибирайте найбільш імовірний, на вашу думку, варіант.

Не засмучуйтеся!

Прагніть виконати всі завдання, але пам'ятайте, що на практиці це нереально. Враховуйте, що тестові завдання розраховані на максимальний рівень складності, і кількість вирішених вами завдань може виявитися цілком достатньою для гарної оцінки.

 

Пам'ятка для батьків Як допомогти дитині успішно адаптуватися?

Як допомогти дитині успішно адаптуватися?

  Допомагайте школяру у навчанні, домагайтеся, щоб він досконально зрозумів навіть найдрібніші деталі виконання важкого завдання. Хай навіть дитина виконає одне-два  подібних завдання і детально пояснить, що та як вона робить.

 Розвивайте увагу, мислення та пам’ять дитини, грайте з нею в ігри на розвиток спостережливості (у розвідників, мисливців, індійців на полюванні тощо), вирішуйте посильні головоломки, розв’язуйте кросворди, шаради. Робіть усе це якомога частіше.

 Розвивайте волю дитини, привчайте її до режиму дня, емоційно забарвлюйте її навчальну діяльність, але не перестарайтеся, інакше може виникнути так зване «емоційне стомлення»: дитина може стати капризною, роздратованою, плаксивою. Використовуйте гумор, але не сарказм та насмішки! Терпить дитячі жарти, якими б безглуздими вони не були, використовуйте гумор з метою розрядки та привернення дитини на свій бік.

 

 Дуже важливо у навчальних та у всіх інших заняттях допомогти школяреві виробити об’єктивні критерії власної успішності та неуспішності; з допомогою дорослих слід розвинути у нього прагнення вдосконалювати свої здібності. Почніть з вироблення звички добре виконувати домашні завдання.

 

КРИТЕРІЇ ГОТОВНОСТІ ДИТИНИ ДО ШКОЛИ

 

Першокласник сьогодення і першакласник в минулому – різні поняття. В наш час від дитини в першому класі вимагають більше, ніж це було раніше. Тому, щоб адаптація до школи проходила нормально і у дитини не зникло бажання вчитися, малюк повинен бути ГОТОВИЙ ДО ШКОЛИ.

Існує ряд показників, за якими ми можемо визначити чи готова дитина до школи. Тут зібрані всі основні критерії, за якими психологи здійснюють відбір.

Отже, було б добре якби дитина змогла б:

1. Назвати себе (П. І. Б.), маму, тата, бабусю, дідуся (орієнтація у внутрішньосімейних зв’язках)

2. Знати пори року, кількість і назви місяців у році, днів у тижні. Знати які зараз рік, тиждень, день. Вміти відповісти на питання типу «Коли птахи відлітають на південь», «Коли холодно і іде сніг», «в який день люди не ходять на роботу», «В яку пору року листя жовтіє» …

3. Розказати назви всіх оточуючих її предметів: меблі, посуд, одяг, побутові та електроприлади, рослин, тварин, явищ природи, назви улюблених мультфільмів, казок, книжок, імена улюблених героїв.

4. Вміти прочитати (можна по складам) невеликий, простий текст з декількох речень.

5. Бути в змозі написати або скопіювати просту фразу, наприклад, «він їв суп»

6. Прямий і зворотний відлік в межах 20.

7. Вміти складати і віднімати числа в межах 10.

8. Володіти навичками узагальнення (в картинках вибрати що об’єднує …), виключення з ряду.

10. Знаходити схожість і відмінності між предметами.

11. Вміти скласти розповідь за картинкою або за серією картинок.

12. Знати основні геометричні фігури – коло, овал, прямокутник, трикутник, квадрат, вміти їх намалювати.

13. Запам’ятати 5-7 слів з 10 чітко названих.

14. Вміти розповісти напам’ять невеликий вірш

15. Вміти відповісти на питання: що буває раніше – обід чи вечеря, хто більший – корова або коза, у корови дитинча теля, а у коня …

16. Знати 10-12 основних кольорів.

17. Вміти намалювати фігуру людини з усіма основними частинами тіла.

18. Слухати казку і переказати ключові події.

19. Утримувати увагу на заданому виді діяльності 10 хв.

20. Розуміти що таке школа, чим там займаються і навіщо туди ходять.

21. Вміти визначати напрямок: вперед, назад, направо, наліво, вгору, вниз.

22. Уважно слухати і виконувати завдання, які пропонуються в усній формі;

23. Може самостійно виконувати необхідне завдання за зразком, який сприймається зором.

Фізіологічні показники:

1. Зміна не менше 5 молочних зубів на корінні.

2. Дістає рукою через верхівку до верхньої частини протилежного вуха (Філліпінський тест).

3. Якщо дитина стоїть боком проявляється прогин хребта в попереку.

4. Яскраво проявляються суглоби на пальцях і колінах.

5. Вміє кидати і ловити м’яч.

6. Вміє зав’язувати шнурки, застібати ґудзики, блискавки – це ознака розвитку дрібної моторики.

7. При рукостисканні – її великий палець вгорі.

8. Скачок в зрості.

9. Може повторити прості пальчикові ігри (наприклад, по столу переминати пальцями, зробити пальцями «перемога» і т. д.).

 

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

Як забезпечити гармонійне навчання дитини?

 Шановні батьки! Постарайтесь забезпечити дитині спокійну, доброзичливу обстановку, чіткий режим. Зробіть так, щоб п’ятикласник відчув вашу підтримку та допомогу.            

Як забезпечити гармонійне навчання дитини?

  У цьому періоді батькам можна скористатися рекомендаціями фахівців Філадельфійського дитячого центру по забезпеченню «гармонії між домашнім та шкільним життям дитини» :

 Надихніть дитину на розповідь про свої шкільні справи. Кожного тижня вибирайте час, вільний від домашніх справ, та уважно розмовляємо з дитиною про школу. Запам’ятовуйте окремі імена, події та деталі, які дитина сповіщає вам, використовуйте їх у подальшому для того, щоб розпочати подібні бесіди про школу. Обов’язково запитуйте вашу дитину про його однокласників, справи у класі, шкільні предмети, педагогів.

Регулярно розмовляйте з учителями вашої дитини про її успішність, поведінку та взаємостосунки з іншими дітьми. Навіть якщо немає особливих причин для занепокоєння, консультуйтеся з учителем вашої дитини не рідше, ніж раз у два місяці. Під час бесіди виразіть своє прагнення покращити шкільне життя дитини. Якщо між вами та вчителем виникають серйозні розбіжності, докладіть усіх зусиль, щоб мирно розв’язати їх, навіть якщо доведеться спілкуватися для цього з директором школи. Інакше ви можете випадково поставити дитину у незручне положення вибору між відданістю вам і повагою до свого вчителя.

 Не пов’язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань та заохочень.

 Знайте програму та особливості школи, де навчається ваша дитина. Вам необхідно знати, яке шкільне життя вашої дитини, та бути впевненим, що вона отримує гарну освіту. Відвідуйте всі заходи та зустрічі, які організують для батьків, використовуйте будь-які можливості, щоб дізнатись, як ваша дитина навчається та як її навчають.

 Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі. Встановіть разом із дитиною спеціальний час, коли слід виконувати домашні завдання, і слідкуйте за виконанням цих установок. Це допоможе вам сформувати хороші звички до навчання. Продемонструйте свій інтерес до цих завдань та впевніться, що в дитини є все необхідне, щоб виконати їх найкращим чином. Але якщо дитина звертається до вас із питаннями, пов’язаними з домашніми завданнями, допоможіть їй знайти відповіді самостійно, а не підказуйте їх.

 Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі. З’ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім встановіть зв’язок між її інтересами та предметами, які вивчають у школі. Наприклад: любить фільми – купіть книгу, по якій поставлений фільм, так виникне любов до читання; любить гратися – купуйте довідники, так виникне прагнення дізнаватись про що-небудь нове. Шукайте будь-які можливості, щоб дитина могла застосувати свої знання, отримані в школі, у домашній діяльності.

 

 Особливі зусилля прикладайте для того, щоб підтримати спокійну та стабільну атмосферу в домі, коли у шкільному житті дитини відбуваються зміни.

 

СЛОВА, ЯКІ ПІДТРИМУЮТЬ І ЯКІ РУЙНУЮТЬ ВІРУ В СЕБЕ

  Слова підтримки

Знаючи тебе, я упевнений, що ви все зробили добре.

Ти робиш це дуже добре.

У тебе є деякі міркування з цього приводу? Чи готовий ти почати?

Це серйозний виклик. Але я впевнений. Що ти готовий до нього.


  Слова розчарування:

Знаючи тебе і твої здібності. Я думаю. Ти зміг би зробити це набагато краще.

Ця ідея ніколи не зможе бути реалізована.

Це для тебе занадто важко, тому я сам це зроблю.

  Підтримувати можна за допомогою:

окремих слів (гарно, чудово).

висловлювань («Я пишаюся тобою», «Спасибі», «Все йде добре» і т.д.).

дотиків (доторкнутися до руки, обійняти його і т.д.).

спільних дій (сидіти, стояти поруч і т.д.).

 

ПОРАДИ КЛАСНИМ КЕРІВНИКАМ

5-х класів щодо успішної адаптації учнів

 

ПАМ'ЯТКА КЛАСНОМУ КЕРІВНИКУ 5-х КЛАСІВ

 - Працюйте над формуванням колективу через різноманітні доручення, змінюючи групи.

- Розвивайте почуття колективізму через спільну турботу про престиж класу (зовнішній вигляд, успіхи в навчанні, максимальна участь у святах, естафетах, конкурсах).

- Пріоритет віддавайте індивідуальній роботі (спостереження, бесіди, анкетування, доручення).

- Уникайте «гострих» кутів, проявляйте стриманість, терплячість.

- Пам'ятайте: діти потребують ласки, ніжності, співучасті, турботи.

- Вчасно й мудро підтримуйте дитячу активність.

- Не забувайте: формування класного, батьківського колективу не менш важливе, ніж дитячого. Ретельно готуйтесь до батьківських зборів, проводьте сімейні вечори, активно залучайте батьків і вчителів-предметників до життя класу.

 

ПОРАДИ КЛАСНИМ КЕРІВНИКАМ  5-х класів щодо успішної адаптації учнів:

 ·        проявляти доброзичливе ставлення, підтримку;

·        реалізовувати демократичний стиль керівництва;

·        не висувати на початку року великих вимог до дітей, пам’ятати різницю між п’ятикласниками та іншими учнями середньої школи;

·        намагатись, щоб заняття викликали в учня позитивні переживання, позитивне емоційне ставлення до навчального предмету;

·        орієнтувати дітей на вироблення об’єктивних критеріїв успішності і неуспішності, прагнення перевірити свої можливості і знаходити (за допомогою дорослих) шляхи подальшого їх розвитку і вдосконалення;

·        допомогти учням із низьким соціальним статусом в класному колективі відчути себе потрібними і бажаними в класі:

·        проводити відповідні класні години для покращення неформальних відносин між дітьми з використанням активних форм роботи;

·        залучати до позакласної роботи, групових заходів, щоб вони більше спілкувалися;

·        на позакласних заходах давати можливість проявити себе з кращої сторони;

 

 

 

Рекомендації педагогам: психологічна корекція тривожності

  Постійно підбадьорювати, заохочувати, демонструвати впевненість у їхньому успіху, в їхніх можливостях.

  Виховувати правильне ставлення до результатів своєї діяльності, вміння правильно оцінювати їх, опосередковано ставитися до власних успіхів, невдач, не боятися помилок, використовувати їх для розвитку.

  Формувати правильне ставлення до результатів діяльності інших дітей.

  Розвивати орієнтацію на спосіб діяльності.

  Розширювати і збагачувати навички спілкування з дорослими й однолітками, розвивати адекватне ставлення до оцінок і думок інших людей.

  Уникайте змагань і таких видів робіт, де враховується швидкість.

  Не порівнюйте дитину з іншими.

  Частіше використовуйте тілесний контакт, вправи на релаксацію.

  Сприяйте підвищенню самооцінки дитини, частіше хваліть її, але так, щоб вона знала за що.

  Частіше звертайтеся до дитини на ім’я.

  Демонструйте зразки впевненої поведінки, будьте в усьому прикладом для неї.

  Не пред’являйте до дитини завищених вимог.

  Будьте послідовні у вихованні дитини.

  Намагайтеся робити дитині якнайменше зауважень.

  Використовуйте покарання лише у крайніх випадках.

  Не принижуйте дитину, караючі її.

 

Рекомендації педагогам щодо профілактики дитячих страхів

  •  Уже на початку навчального року встановіть тісний контакт з батьками дітей, запишіть їхні побажання. Зафіксуйте власні уявлення щодо проблем кожної конкретної дитини.
  •   Коли в клас приходять новачки, дайте можливість іншим дітям самостійно пояснити новоприбулим правила поведінки. (Профілактика страху бути неприйнятим у колектив.) Доручіть комусь із активних дітей розпитати новачка, ближче познайомитися з ним, а потім вже познайомте з ним усіх інших однолітків.
  •   Ознайомлюючи дітей з правилами поведінки, проведіть гру-заняття, де можна використати ці правила. В такий спосіб кожна дитина зможе чітко уявити, що від неї вимагається. (Профілактика страху зробити щось не так, бути покараним.)
  •   Стежте, щоб встановлені правила не призводили до емоційного чи фізичного приниження когось із дітей його однолітками. (Профілактика страху бути неприйнятим у колектив.)
  •   Придумайте для окремих дітей умовний сигнал, який нагадував би їм про те, що вони зробили щось не так і треба негайно підкоритися правилу. (Профілактика та корекція страху неуспіху, страху бути висміяним.)
  •   Використовуйте умовні знаки, щоб сигналізувати не словом, а знаком про необхідність зміни поведінки на певний період, наприклад: говорити не можна – червоний прямокутник; говорити дозволяється – синій прямокутник тощо.(Профілактика страху словесного покарання.)
  •   На уроках використовуйте прийом гуманної особистісно орієнтованої педагогіки співпраці – «відповідь на вушко». (Профілактика страху неуспіху, неправильної відповіді.)
  •   Заохочуйте прагнення дітей використовувати набуті знання для самостійного розв’язання незнайомих завдань, даючи умовний сигнал «час ризикувати» – коло, поділене навпіл: одна половина червоного кольору, а друга – чорного.  (Профілактика страху неуспіху, неправильної відповіді.)
  •   Обговорюйте разом з дітьми різноманітні способи виходу із ситуацій, які сталися чи могли б статися у житті класу. Допоможіть дітям оцінити, якою мірою конструктивним є вибір кожного з них.
  •   Дайте дітям визначити їхні страхи. Обговоріть з ними різноманітні випадки, які продемонстрували б те, чого вони бояться, насправді зовсім не страшне.
  •   Створюйте умови, що сприяють встановленню та розвитку дружних, приязних стосунків між дітьми Профілактика страху самотності, страху конфлікту.)
  •   Придумайте разом з дітьми різноманітні способи похвали чи вираження прихильності (оплески тощо.)
  •   Проводьте 1 раз на тиждень «День гарного настрою», «День усмішки».
  •  
72 ЛОГІЧНІ ЗАДАЧІ ДЛЯ РОЗВИТКУ МИСЛЕННЯ ДОШКІЛЬНЯТ

 

Пропонуємо величезну добірку логічних задач для дітей дошкільного віку. Такі завдання розвивають не тільки логічне мислення, а й увагу, пам’ять, кмітливість. Вирішуйте з діточками такі завдання! Дітям вони дуже подобаються!

  1. Стоїть клен. На клені дві гілки, на кожній гілці по дві вишні. Скільки всього вишень

  2. Якщо гусак стоїть на двох ногах, то він важить 4 кг. Скільки буде важити гусак, якщо він стоїть на одній нозі?

  3. У двох сестер по одному брату. Скільки дітей в сім’ї?

  4. Жираф, крокодил і бегемот жили в різних будиночках. Жираф жив не в червоному і не в синьому будиночку. Крокодил жив не в червоному і не в помаранчевому будиночку. Як ти гадаєш, в яких будиночках жили звірі?

  5. Три рибки плавали в різних акваріумах. Червона рибка плавала не в круглому і не в прямокутному акваріумі. Золота рибка – не в квадратному і не в круглому. В якому акваріумі плавала зелена рибка?

  6. Жили-були три дівчинки: Таня, Оленка і Даша. Таня була вища за Оленку, Оленка вища за Дашу. Хто з дівчаток найвищий, а хто найнижчий? Кого з них як звуть?

  7. У Михайлика три візки різного кольору: червоний, жовтий і синій. Ще у нього три іграшки: ванька встанька, пірамідка і дзига. У червоному візку він повезе НЕ дзигу і не пірамідку. У жовтому – НЕ дзигу і не ваньку встаньку. Що повезе Михайлик в кожному візку?

  8. Мишка їде не в першому і не в останньому вагоні. Курча не в середньому і не в останньому вагоні. У яких вагонах їдуть мишка і курча?

  9. Бабка сидить не на квітці і не на листку. Коник сидить не на грибку і не на квітці. Сонечко сидить не на листку і не на грибку. Хто на чому сидить? (Краще все намалювати.)

  10. Альоша, Саша і Міша живуть на різних поверхах. Альоша живе не на найвищому поверсі і не на найнижчому. Саша живе не на середньому поверсі і не на нижньому. На якому поверсі живе кожен з хлопчиків?

  11. Ані, Юлі та Олі мама купила тканину на плаття. Ані не зелену і не червону. Юлі – не зелену і не жовту. Олі – не жовту і не червону. Яка тканина для якої з дівчаток?

  12. У трьох тарілках лежать різні фрукти. Банани лежать не в синій і не в помаранчевій тарілці. Апельсини не в синій і не в рожевій тарілці. В якій тарілці лежать сливи? А банани і апельсини?

  13. Під ялинкою квітка не росте, під березою не росте грибок. Що росте під ялинкою, а що під березою?

  14. Антон і Денис вирішили погратися. Один з кубиками, а інший з машинками. Антон машинку не взяв. Чим гралися Антон і Денис?

  15. Віка і Катя вирішили малювати. Одна дівчинка малювала фарбами, а інша олівцями. Чим стала малювати Катя?

  16. Рудий і Чорний клоуни виступали з м’ячем і кулею. Рудий клоун виступав не з м’ячиком, А чорний клоун виступав не з кулькою. З якими предметами виступали Рудий і Чорний клоуни?

 

ПАМ'ЯТКА ВЧИТЕЛЯМ, ЯКІ ВИКЛАДАЮТЬ У 5-х КЛАССАХ

- Відвідайте уроки в 4-му класі. Придивіться до своїх майбутніх учнів. Познайомтеся з методикою викладання в початкових класах.

- Опрацюйте спеціальну психолого-педагогічну літературу.

- Пам'ятайте: легше з першого уроку викликати до себе довіру, любов дитини, ніж потім подолати недовіру.

- Не змінюйте різко методи роботи, використовуйте ігровий матеріал, інструктажі, пам'ятки, алгоритми, картки-опори, зразки виконання.

- Протягом уроку та додому давайте конкретні доступні завдання й домагайтесь їх чіткого виконання.

- Щоденно перевіряйте письмові роботи учнів, домагайтеся систематичної роботи над помилками.

- Ретельно обміркуйте заходи та прийоми розвитку мислення, усного та писемного мовлення учнів. Розробіть відповідний роздавальний матеріал.

- Забезпечуйте систематичне повторення.

- Уникайте перевантаження дітей.

- Відвідуйте уроки колег, які викладають у 5-х класах